Pro 13 | UkrOgienko | STEP | Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік,

Proverbs 13

Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті.

1 Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене! 2 Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене! 3 Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, — 4 я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло ^{▼▼Тіло — людина, пор. Пс. 56. 12.} учи́нить мені? 5 Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло: 6 слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою, 7 так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! 8 Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, ^{▼▼За текстом грецьким; у гебрейськім, „до міху Свого“.} чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй? 9 Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені, 10 і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу! 11 На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені? 12 На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́. 13 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
14

Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в пече́ру.

15 16 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине! 17 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро. 18 Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. Се́ла. Бог пошле Свою милість та правду Свою 19 на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч. 20 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею! 21 Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! Се́ла. 22 Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе! 23 Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́! 24 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами, 25 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар!